Як M113 буксирують і евакуюють: такелажне обладнання та процедури

Евакуація пошкодженої або застряглої машини з-під вогню — одна з найскладніших задач технічного забезпечення в бойових умовах. M113 важить близько 11 тонн, і витягти його вручну неможливо. Правильно організована евакуація потребує підготовленого екіпажу, справного такелажного обладнання та знання процедур. При цьому кузовні запчастини M113 — буксирні вушка, кронштейни кріплення троса і захисні елементи корпусу — безпосередньо визначають надійність евакуації.

Такелажне обладнання M113: що є на машині

Штатне таклажне оснащення M113 включає кілька елементів, розміщених безпосередньо на корпусі. Два буксирних вушка розташовані в передній частині машини — на них чіпляється буксирний трос при евакуації тягою вперед. Кормова частина також має точки кріплення для буксирування заднім ходом або підцеплення до евакуаційної машини.

Буксирний трос входить до штатного комплекту машини. Стандартна довжина — близько 9 метрів, діаметр і матеріал залежать від модифікації та країни-оператора. Частина машин комплектується сталевим тросом, частина — синтетичним стропом. Синтетичний варіант легший і безпечніший при обриві, однак менш стійкий до механічних пошкоджень.

Штатне таклажне обладнання M113:

• два передніх буксирних вушка з розрахунковим навантаженням не менше 15 тонн кожне;
• кормові точки кріплення буксирного пристрою;
• буксирний трос або синтетичний строп у ЗІП машини;
• такелажні скоби для з’єднання тросів при нарощуванні довжини.

Стан буксирних вушок перевіряється при кожному технічному огляді. Деформовані або тріснуті вушка підлягають негайній заміні — при евакуації під навантаженням зношений елемент може відірватися, що загрожує пораненням особового складу.

Додаткове такелажне обладнання

Штатного оснащення для евакуації в складних умовах нерідко недостатньо. Підрозділи, що експлуатують бронетранспортер M113, додатково комплектують машини поліспастами, анкерними пристроями і збільшеними такелажними скобами.

Поліспаст дозволяє збільшити тягове зусилля в два-чотири рази при тому самому тягачі. Це критично при евакуації машини, що глибоко засіла в болотистому ґрунті або застряла в зруйнованій будівлі. Без поліспаста тягач може просто не мати достатнього зусилля для зрушення M113 з місця.

Процедури буксирування M113

Буксирування розрізняють за двома основними сценаріями: евакуація з поля бою під вогнем і буксирування в тиловому районі при технічній несправності. Процедури суттєво відрізняються за пріоритетами і допустимим ризиком.

Евакуація під вогнем

При евакуації під вогнем швидкість важливіша за дотримання всіх технічних норм. Мета — вивести машину і особовий склад із зони ураження за мінімальний час. Детальна підготовка в такій ситуації неможлива — екіпаж діє за відпрацьованим алгоритмом.

Порядок дій при евакуації M113 під вогнем:

1. Оцінити стан машини — чи здатна вона рухатися своїм ходом хоча б частково.
2. Підвести тягач з боку, що забезпечує максимальне прикриття від вогню.
3. Зачепити буксирний трос за передні вушка M113 — не більше 60 секунд на операцію.
4. Евакуювати поранених у тягач або десантний відсік M113, якщо він не пошкоджений.
5. Подати сигнал і розпочати рух — спочатку повільно для вибору слабини троса.
6. Відійти на безпечну дистанцію і тільки після цього зупинятися для детального огляду.

Чіпляти трос за будь-які інші елементи корпусу — кронштейни, люки, антенні основи — категорично заборонено. Конструктивно вони не розраховані на таке навантаження і відриваються разом із частиною корпусу.

Буксирування при технічній несправності

При буксируванні в тиловому районі є час на правильну підготовку. Це дозволяє уникнути пошкодження машини в процесі евакуації і убезпечити особовий склад.

Підготовка M113 до буксирування включає такі кроки:

1. Переконатися, що трансмісія переведена в нейтральне положення.
2. Розблокувати рульове управління, якщо машина буксирується по дорозі.
3. Перевірити стан буксирних вушок і троса перед підключенням.
4. Встановити сигнальні позначення на машині, що буксирується.
5. Призначити водія або механіка для керування M113 на буксирі — машина повинна бути керованою.
6. Узгодити сигнали між екіпажами тягача і машини, що евакуюється.

Довжина буксирного троса при русі по дорозі — не менше 4–5 метрів для забезпечення реакції водія на зупинку тягача. При русі по бездоріжжю довжину збільшують до 8–10 метрів, щоб тягач не затягував M113 у перешкоди, які сам вже подолав.

Самовитягування за допомогою лебідки

Частина модифікацій M113 оснащена штатною лебідкою. При наявності надійної точки анкерування — дерево, інша машина, заглиблений анкер — екіпаж здатен витягнути машину самостійно без тягача. Лебідка розрахована на зусилля 4–6 тонн, що достатньо для витягування M113 з більшості типових ситуацій застрягання.

При відсутності штатної лебідки підрозділи використовують ручні важільні лебідки з ЗІП. Вони значно повільніші, однак у комплексі з поліспастом забезпечують достатнє зусилля для самовитягування на підготовленій позиції.